Інтимною лірикою вважається умовна назва вірша, в якому головною темою є любов. Про найсвітліше почуття можна сказати по-різному і поети це давно довели. Цей жанр поезії виділяється пристрастю, широким діапазоном душевних переживань, розкриттям найпотаємнішого. Кращими представниками світової інтимної лірики вважаються Данте, Петрарка, Гафіза і Пушкін. Ми ж поговоримо про українських авторів та зрівняємо класиків із сучасниками.

 

Класики

 

Микола Вороний

Український письменник, поет, перекладач, режисер, громадсько-політичний діяч, один із засновників Української Центральної Ради. Випустив чотири поетичних збірки. Твори Вороного виділяються музичністю та свіжістю образів, глибокістю, прагненням людини до прекрасного і, звичайно, до любові:

Чи зумієш ти кохати,
Щоб за все, про все забути.
Щоб усі зірвати пути,
Щоб усі зламати ґрати?
Чи зумієш ти літати,
Щоб зі мною разом бути?

Чи здолаєш ти в кохання
Всі скарби душі вложити.
Щоби знов перетворити
Їх вогнем свого страждання?
Чи здолаєш без вагання
Так і вмерти, як і жити?

Коли так, летімо разом
В неосяжні високості.
Вище, дужче… аж до млості!
Душі, збурені екстазом,
Як раби, не гнуться плазом —
На землі вони лиш гості.

В світовий процес творіння
Влиймо всі духовні сили.
Будьмо, як громові стріли:
Дві душі — одно горіння
Щоб згадали покоління,
Як жили ми, як любили.

© «Чи зумієш»

Зараз можна прискіпливо віднестись до дієслівних рим поета, але не варто забувати, що класика виділяється в першу чергу формою та змістом. У цьому творі Вороний возвеличує любов настільки, що вона дає йому крила і допомагає разом із коханою покоряти усі висоти.

«Вище, дужче, аж до млості» – у цих рядках продовжується політ, у якому дві людини стають значно ближчими один до одного.

«Душі, збуджені екстазом» – у декількох словах автор описав усе те, що відчував у моменти близькості.

«Дві душі – одно горіння» – Вороний порівнює пристрасть з вогнем, який язиками полум’я пожирає двох людей, але ніхто з них не противиться.

Богдан Лепкий

Український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, художник. Лепкий написав 80 книг. У плані творчої активності він поступився тільки Івану Франку. В бібліографії літератора нараховується більше тисячі творів. Є у його доробку і інтимна лірика:

Чи тямиш? Пара білих рук —
Як пара білих крил,
Рожевих уст солодкий звук,
Волосся — шум вітрил.
Крові удар, і серця стук,
І повінь чарів, море мук —
Чи тямиш?

Чи тямиш?.. Ах, минає чар,
І в’яне щастя квіт!
На небі сонця ясний жар,
Горить огнем блакит.
Життя сповняє чарів чар,
Тремтять уста, у жилах жар —
Чи тямиш?

© «Чи тямиш»

У першій строфі поет описує процес зближення двох людей, використовуючи для цього цікаві метафори та епітети. Поет тонко та ніжно називає кохану, порівнюючи її руки з крилами, а волосся – з вітрилами.

«Крові удар, і серця стук,
І повінь чарів, море мук» – тут автор описує усе, що відчуває і фізично, і духовно.

У другій строфі Лепкий розчаровується, що коханим доведеться деякий час бути на відстані один від одного:

«Ах, минає чар,
І в’яне щастя квіт!»

Та незважаючи на розлуку, ще довго:

«Життя сповняє чарів чар,
Тремтять уста, у жилах жар».

Олена Теліга

Українська поетеса, літературний критик. У творчості і в житті Теліга багато уваги приділяла ролі жінки в національному вихованні. Жіноча інтимна лірика у її написанні завжди цікава та оригінальна, як і наступний вірш:

І знов з’єднались в одну оману
О, дивне танґо, — і сум і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману
Згубила керму, спалила пристань!

І б’ється серце, і гнеться тіло,
В твоїм повільнім і п’янім вирі —
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре…

Чекає прірва на кожнім схилі —
Та сум і пристрасть манять так п’яно.
Пливти все далі, віддавшись хвилі,
Та завтра, вранці, під перший промінь

Зрадливе танґо, твого туману.
Мені не пристрасть туманна сниться —
Зоріє ясно в чаду і втомі,
О, світла ніжність, твоя криниця.

© «Танґо»

Авторка порівнює близькість із танцем. У першій строфі поетеса розуміє, що наступного дня чоловік її покине і, можливо, ніколи більше не згадає. Однак жінка керується емоціями, яким не може протистояти.

У другій строфі Теліга описує моменти близькості, прикрасивши їх морською тематикою, додавши відповідних метафор.

Третя строфа – закінчення першої. Жінка уже точно зрозуміла, що наступного дня залишиться сама, але ні про що не жалкує:

«Чекає прірва на кожнім схилі —
Та сум і пристрасть манять так п’яно».

Сучасники

 

Дмитро Лазуткін

Український поет, телеведучий, спортивний коментатор. Володар всеукраїнських літературних премій, автор п’яти поетичних збірок. У багатьох виданнях можна знайти різні вірші Лазуткіна, включно з інтимною лірикою:

між нами вода і відсутність мостів —
ніщо не завадить ковтати тумани

і ніби усе чого дійсно хотів —
стрибати у подих південних вітрів
де небо і дно — два великі екрани

дві пари очей в коридорах нічних
дві хтиві змії під футболкою літа…
я майже торкаюся теплих твоїх
уявлень про сни поза межами світла

ти м’ясо моє і кохання — моє
і риби мої і мій час на зап’ясті…
і щастя не тямлячи де воно є
купається в щасті.

© «Між нами вода і відсутність мостів»

Для опису відносин між двома людьми поет підібрав цікаві образи. У даному випадку – перед читачами істинно чоловічий вірш. Поет розуміє, що жінка зводить його з розуму, інакше не порівняв би її очі із хтивими зміями. Він знає про часті важкі моменти, які будуть виникати далі, та попри все йде до неї і не відпускає. Найкраще все це описано в останній строфі.

Сергій Татчин

Український поет, художник, член Національної спілки письменників України. Відомий і в зображувальному мистецтві, і в літературі. Видав поетичну збірку, на вірші з якої брати Капранови склали пісні в жанрі «кобза-реп». У численних публікаціях автора часто зустрічається любовно-інтимна лірика:

коли мій човен тільки-но торкається твого берега,
ще ніким до кінця не звіданої, обітованої землі,
я усвідомлюю, що ось – це моя америка,
з аборигенами слів.
ступити на цю землю,
досліджувати, відвойовувати, вивчати,
старанно наносити на карту найпотаємніші взаємини,
не уявляти – чим це закінчити, але знати, з чого почати.
цього – або нема,
або просто – є воно.
розчинитися в цьому вимірі, в цьому чуттєвому просторі,
віддаватися цій музиці, що не потребує свідків,
плисти за цією течією, – крижаною, гострою,
не задумуватися – куди,
не перейматися – звідки.

© «Америка»

Вірш Татчина – повна протилежність роботі Лазуткіна. Помітно, що автор – дорослий чоловік із життєвим досвідом. Саме тому він з такою обережністю підходить до нової жінки, яка з’явилась у його житті. Інтимна лірика тут читається між рядків, прикрита відкриттям незвіданого раніше тіла, душі і людського єства.

Маряна Савка

Українська поетеса, дитяча письменниця, публіцист, літературознавець, співзасновник «Видавництва Старого Лева», перекладач, громадський діяч. Авторка восьми поетичних збірок. Входить до десятки найкращих вітчизняних поетів останніх десяти років. Окреме місце в творчості Савки замає інтимна лірика:

Чоловік то така дивовижа
Чоловік то така сміхота
Коли ти ще не стара а вже мудра
Хоч і така нерозумна
Лежиш собі в ванні
невагома і п’яна
А він вижидає
І все думає що ти віолончель
А ти флейта
Ладнає свого смичка
А тобі треба губ і подиху
І тонкого постукування пальців
Аби вийняти з горлечка
Звуки справдешнього раю

© «Чоловік то така дивовижа»

У цьому творі поетеса з гумором відноситься і до себе, і до чоловіка. Авторка показує, що кожний із них по-своєму розуміє поняття відносин, тілесної та духовної близькості, однак це не заважає людям кохати. Окремо у вірші виділяються гумористичні метафори, у яких люди стають музичними інструментами, а саме – віолончеллю та смичком.

Усі наведені вище приклади показують, що інтимна лірика в українській поезії була завжди. В кожному періоді автори по-своєму писали. Раніше поети і поетеси не приділяли багато уваги римам і технічній складовій. Літератори через віршовану форму передавали все, що відчувають, тонко підносячи любов у всіх її проявах.

У сучасній інтимній ліриці основний акцент робиться не на почуттях, а на безпосередній дуальності у відносинах. Сучасники часто пишуть розумом, а не душею, як це робили класики, оглядаючись на форму, суть, рими та інші технічні аспекти. Це не є погано – вірш дійсно має виглядати оригінально і бути свіжим. Зрештою, поети і поетеси усіх часів сходяться в одному – кожна людина шукає саме того кохання, яке б провело її через пекло і рай водночас .

*Джерело віршів: інтернет-портал «Дотик Словом».